Провідні аналітичні центри та бізнес-об’єднання закликали владу не ухвалювати новий порядок бронювання військовозобов’язаних у нинішньому вигляді. Вони попереджають, що зміни можуть скоротити кількість заброньованих працівників і створити додаткові ризики для критично важливих підприємств.

Звернення підписали 16 аналітичних організацій, серед яких Центр економічної стратегії, Інститут економічних досліджень та політичних консультацій, CASE Україна й Інститут податкових реформ. Документ також підтримують Федерація роботодавців України та Національна асоціація добувної промисловості.

Одна з головних вимог — запровадити 90-денний перехідний період, протягом якого вже чинні бронювання залишатимуться в силі. До 20 жовтня пропонують оголосити мораторій на перегляд критеріїв критичності та скасування відповідних статусів, а ще 30 днів відвести на доопрацювання нормативної бази.

Найбільше запитань у представників бізнесу викликає створення Координаційного центру з 17 осіб. За проєктом його рекомендації можуть стати підставою для скасування статусу критично важливого підприємства.

Критики звертають увагу, що в запропонованому механізмі немає чітко визначених підстав, строків, процедури надання пояснень і оскарження. Зауваження до цих положень, за наведеними даними, також висловили Мінцифри, Міненерго, Мін’юст і НАЗК.

Проєкт передбачає зниження ліміту бронювання зі 100% до 85% для працівників оборонно-промислового комплексу та критично важливих підприємств паливно-енергетичної сфери. Крім того, перед визнанням підприємства критичним має з’явитися додатковий етап погодження через Координаційний центр.

Органам влади також пропонують до 20 жовтня переглянути критерії критичності в енергетиці, ЖКГ, оборонній промисловості, медицині, транспорті та продовольчій безпеці. Представники бізнесу зауважують, що це пропонується зробити без публічних консультацій і без чітких вимірюваних показників щодо зарплати.

Федерація роботодавців окремо попереджає, що скорочення обсягів бронювання та зміна правил підрахунку працівників можуть зменшити доступний ліміт ще сильніше. На думку ФРУ, це може створити ризики для безперервної роботи окремих виробництв.

За даними дослідження ФРУ та Держпраці, ще влітку 2025 року кількість неофіційно працевлаштованих в Україні оцінювали у 2,683 млн осіб. Щомісячні втрати бюджету через це оцінювалися в діапазоні від 9,6 до 31,8 млрд гривень.

Національна асоціація добувної промисловості пропонує зберегти чинну модель бронювання, а можливі зловживання усувати адресно. Також асоціація виступає за збереження статусу критичності на пів року для підприємств, які постраждали від обстрілів.

Окремо НАДПУ пропонує 12-місячну відстрочку для працівників підприємств, критично важливих для ЗСУ та Національної гвардії. За даними опитування Інституту економічних досліджень за липень 2026 року, дефіцит працівників уже відчували 66% промислових підприємств.

Проти запропонованих змін також виступили Союз українських підприємців та Європейська Бізнес Асоціація. Крім того, 63 народні депутати з різних фракцій зареєстрували у Верховній Раді проєкт постанови про скасування урядового рішення щодо бронювання.

Якщо нові правила набудуть чинності в нинішній редакції, частина підприємств після перегляду критеріїв може втратити статус критично важливих. У такому разі їхні працівники можуть втратити чинне бронювання, тому бізнес наполягає на перехідному періоді щонайменше на 90 днів.

🌟 Читайте «Експерт» у своєму смартфоні — додайте нас в Google Discover