
Тривала відсутність тепла й електроенергії через російські обстріли може змусити мільйони українців виїхати за кордон. Основним напрямком такого виїзду може стати Польща. Експерт Центру східних досліджень Кшиштоф Нєчипор вважає, що російська кампанія спрямована передусім проти великих міст.
«Ця зима буде найважчим періодом від початку війни. Росія хоче спричинити блекаут в Україні, щоб довести її до гуманітарної катастрофи. Для цього вона атакує інфраструктуру, яка виробляє тепло й електроенергію, передусім лінії електропередачі, що ведуть до великих міст, а також їхні каналізаційні та водопровідні мережі», — зазначив Нєчипор.
Підполковник Мацей Коровай, колишній офіцер Служби військової розвідки Польщі, припускає, що цієї зими найбільше людей можуть виїхати з великих міських центрів.
«На нас може чекати хвиля біженців, більша за ту, що була на початку війни. Раніше ми мали передусім біженців із районів бойових дій, а тепер на нас може чекати масовий виїзд містян. Великі міста, особливо Одеса й Київ, можуть стати пастками для мешканців. У них разом живуть близько 4,5 млн людей, тож до Польщі можуть прибути навіть 2,5 млн людей», — наголосив Коровай.
За його оцінкою, Україні може бути складно забезпечити цих людей житлом у межах країни. Вона вже прийняла багато переселенців із Донбасу та інших прифронтових районів.
Міністерство внутрішніх справ і адміністрації Польщі повідомило, що уряд розглядає три варіанти розвитку подій. Вони відрізняються масштабами можливого прибуття людей і тим, хто зможе їх прийняти.
«Перший передбачає відсутність напливу громадян України, другий — приїзд людей, яких приймуть їхні родини, що вже живуть у Польщі. Третій сценарій — масовий наплив громадян України», — пояснили в міністерстві.
Наприкінці вересня керівництво відомства зустрілося з воєводами, Прикордонною службою та представниками Урядового агентства стратегічних резервів. Воєводам доручили облікувати інфраструктуру й ресурси, які вони мають у своєму розпорядженні.
«Прикордонна служба постійно стежить за ситуацією на кордоні й раз на тиждень надсилає до міністерства звіти про становище на кордоні, а також відомості про людей, які його перетинають, наприклад, чи це жінки з дітьми», — зазначили у відомстві.
У міністерстві запевнили, що підготували рішення й на випадок масового прибуття людей. Наразі уряд вважає цей варіант найменш імовірним. Схожої оцінки дотримується Нєчипор.
«Українці вже давно готуються до важкої зими. Для цього має слугувати так званий план стійкості. Він засекречений, тож про його деталі відомо мало. Однак опитування в Україні свідчать, що мешканці великих міст певною мірою до цього готові — вони мають портативні зарядні станції й генератори», — вважає польський експерт.
Коровай назвав російські дії проявом цинізму й вважає їх ретельно спланованими.
«Росіяни діють дуже точно. Поки що з погляду енергопостачання й логістики міста продовжують функціонувати, але росіяни намагаються поступово їх відрізати. Ракетні удари вибіркові, руйнують, зокрема, лінії електропередачі. На мою думку, це підготовка до основної зимової хвилі ударів із повітря», — підсумував Коровай.
Польща поки не готова до найгіршого сценарію — прибуття мільйонної хвилі біженців, подібної до тієї, що була 2022 року. Країна закрила пункти прийому та місця масового розміщення, які тоді відкрила для українців. Нині діють два пункти — у Любліні та на залізничному вокзалі Перемишля.
Нагадаємо, що влітку 2026 року кількість українців із тимчасовим захистом у Польщі скорочувалася. За даними Євростату, у червні їх стало менше приблизно на 6,3 тис., а в липні — ще на 8,11 тис. Після липневого скорочення в Польщі залишалося 953,1 тис. українців із таким статусом. Ті, хто виїжджає з Польщі, дедалі частіше обирають Чехію, де наприкінці червня тимчасовий захист мали близько 381 тис. людей. Частина українців також повертається додому або залишається в Польщі на інших підставах.
Окрім того, близько трьох чвертей опитаних українців у Польщі розглядали можливість залишитися в країні надовго, свідчить дослідження Центру досліджень міграції Варшавського університету. Частка тих, хто планував залишитися щонайменше на кілька років, зросла з 22% у 2022 році до 44% у 2026-му. На момент опитування 26% респондентів уже оформлювали польське громадянство, а ще 28% розглядали можливість подати заяву. Повернутися в Україну протягом року планували 5% опитаних. Ще 57% хотіли повернутися в майбутньому без конкретних термінів.
🌟 Читайте «Експерт» у своєму смартфоні — додайте нас в Google Discover





