
Українські військовослужбовці під час звільнення зі служби мають право на грошову компенсацію за невикористані відпустки. Причому виплату нараховують не лише за поточний рік, а й за всі попередні роки служби, а в разі загибелі військового ці гроші можуть отримати його близькі.
Міністерство оборони України пояснило, що під час звільнення військовослужбовець має право отримати компенсацію за всі належні йому невикористані дні відпусток. При цьому враховують залишки не лише за рік звільнення, а й за попередні періоди служби.
Насамперед йдеться про щорічну основну відпустку, тривалість якої залежить від календарної вислуги років. Військовослужбовцям зі стажем до 10 років належить 30 календарних днів відпочинку.
За вислуги від 10 до 15 років тривалість основної відпустки становить 35 днів. Якщо військовий прослужив від 15 до 20 років, він має право на 40 днів, а за вислуги понад 20 років — на 45 календарних днів.
Компенсація також передбачена за невикористану щорічну додаткову відпустку за особливі умови служби. Її тривалість може становити до 15 календарних днів залежно від умов і часу проходження служби.
Окремо враховують додаткові відпустки військовослужбовців, які мають дітей або повнолітню дитину з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи. Право на такий відпочинок визначає стаття 19 Закону України «Про відпустки».
Ще одна категорія — учасники бойових дій та особи з інвалідністю внаслідок війни. Для них законодавство передбачає додаткову відпустку тривалістю 14 календарних днів на рік.
Під час воєнного стану таку відпустку можуть надати з дозволу командира військової частини. Якщо військовослужбовець не скористався належними днями відпочинку, під час звільнення за них передбачена грошова компенсація.
Кількість днів основної відпустки за рік звільнення за загальним правилом розраховують пропорційно фактично відслуженому часу. За кожен повний місяць враховують одну дванадцяту річної тривалості відпустки, після чого віднімають уже використані дні.
Отриманий результат округлюють у бік збільшення до повного календарного дня. Водночас невикористані відпустки попередніх років враховують окремо.
Для деяких підстав звільнення діють особливі правила. Повну річну тривалість основної відпустки враховують у разі звільнення за станом здоров’я, через безпосереднє підпорядкування близькій особі, скорочення штатів або організаційні заходи.
У Міноборони також пояснили, що обмеження у 90 календарних днів, передбачене для об’єднаної основної відпустки, не поширюється на кількість днів, за які військовому належить грошова компенсація.
Розмір виплати залежить від грошового забезпечення військовослужбовця за останньою штатною посадою. Під час розрахунку враховують посадовий оклад, оклад за військовим званням, надбавку за вислугу років та щомісячні додаткові види грошового забезпечення, крім винагород.
Для визначення суми компенсації місячне грошове забезпечення ділять на 30. Отриманий показник множать на кількість невикористаних днів відпустки, за які належить виплата.
Перед звільненням військовослужбовцям рекомендують перевірити інформацію про всі невикористані відпустки. Для цього потрібно звернутися до стройової частини та уточнити кількість днів за кожен рік служби.
Отримані відомості варто звірити з витягами з наказів, відпускними квитками та іншими документами. Також необхідно перевірити наявність підтверджень права на додаткові відпустки.
Особливо це стосується мобілізованих військовослужбовців зі статусом учасника бойових дій. У стройовій частині можуть бути відсутні відомості про дату отримання такого статусу.
Щоб належні дні додаткової відпустки врахували під час остаточного розрахунку, військовий може подати рапорт із копією посвідчення учасника бойових дій.
Фінансова служба розраховує компенсацію після отримання наказу про виключення військовослужбовця зі списків особового складу або відповідного витягу. У документі обов’язково має бути зазначена кількість днів, за які належить виплата.
Якщо військовослужбовець виявив помилки в кількості днів або сумі компенсації, він може подати рапорт із проханням перевірити інформацію та здійснити перерахунок.
Водночас сама наявність невикористаних відпусток під час продовження служби не дає автоматичного права отримати за них гроші. За загальним правилом компенсацію виплачують саме в рік звільнення з військової служби.
Окремий порядок діє у разі загибелі або смерті військовослужбовця. Тоді належну компенсацію можуть отримати особи, яких військовий визначив у своєму особистому розпорядженні на випадок полону, відповідно до зазначених часток.
Якщо такого розпорядження немає, гроші виплачують особам, визначеним законодавством, з урахуванням установлених умов і черговості. За відсутності таких отримувачів компенсація входить до складу спадщини.
Для оформлення виплати родичам або іншим уповноваженим особам необхідно звернутися із заявою на ім’я командира військової частини, де проходив службу загиблий або померлий військовослужбовець.
Заяву можна подати в паперовій або електронній формі після складення актового запису про смерть. До неї потрібно додати документи, що посвідчують особу заявника, податковий номер, свідоцтво про смерть та передбачений порядком витяг з інформаційно-аналітичної системи щодо притягнення до кримінальної відповідальності й наявності судимості.
Залежно від підстави отримання компенсації можуть знадобитися документи про родинні зв’язки, повноваження законного представника або інші обставини. У заяві також зазначають назву банку та номер рахунку у форматі IBAN.
Повний перелік необхідних документів визначає пункт 7 Порядку №37. За наявності технічної можливості частину відомостей можуть отримати через електронний обмін даними.
Командир військової частини повинен ухвалити рішення про виплату або відмову протягом 15 днів із дня подання заяви та письмово повідомити заявника. У разі відмови мають бути зазначені її підстави, а після подання відсутніх документів можна звернутися повторно або оскаржити рішення в суді.
🌟 Читайте «Експерт» у своєму смартфоні — додайте нас в Google Discover




