Національний банк не планує фінансувати дефіцит державного бюджету через додаткову емісію гривні. У регуляторі вважають, що повернення до такого механізму посилило б інфляційний тиск і створило ризики для фінансової стабільності країни.

Голова НБУ Андрій Пишний нагадав, що Україна вже використовувала емісійне фінансування після початку повномасштабного вторгнення. У 2022 році Нацбанк спрямував до державного бюджету таким шляхом майже 400 млрд гривень.

Тоді це було необхідно через різке падіння економічної активності та значне зростання державних видатків. Водночас збільшення грошової маси посилило інфляційний тиск, а за підсумками 2022 року споживча інфляція сягнула майже 27%.

Після першого року повномасштабної війни Україна почала активніше використовувати інші джерела фінансування. За словами Пишного, з січня 2023 року НБУ більше не проводив емісію гривні для покриття бюджетного дефіциту.

Основну роль зараз відіграють внутрішні державні запозичення та фінансова підтримка міжнародних партнерів. У самому Нацбанку також розраховують, що зовнішнього фінансування буде достатньо, щоб і надалі обходитися без емісійного покриття дефіциту.

Пишний не виключив, що за надзвичайних обставин повернення до такого механізму теоретично можливе. Однак зараз НБУ цей сценарій не розглядає.

У регуляторі пояснюють, що масштабний випуск нових грошей збільшує кількість гривні в економіці та може пришвидшувати зростання цін. Саме тому відмову від емісійного фінансування НБУ вважає одним із важливих інструментів збереження макрофінансової стабільності.

За оцінкою Нацбанку, міжнародна допомога має дозволити Україні фінансувати значну частину бюджетного дефіциту без запуску «друкарського верстата». Тому ключовим залишається своєчасне надходження погодженої підтримки від партнерів.

🌟 Читайте «Експерт» у своєму смартфоні — додайте нас в Google Discover