Якщо один зі спадкоємців відмовляється від майна померлого, його частка не обов’язково переходить найближчому родичу. Хто саме її отримає, залежить від наявності заповіту, черги спадкування та того, чи була відмова оформлена на користь іншої людини.

Відмовитися від спадщини можуть як спадкоємці за заповітом, так і ті, хто отримує право на майно за законом. Для цього відведено шість місяців із часу відкриття спадщини. У передбачених законодавством випадках відлік строку пов’язаний із днем державної реєстрації смерті.

Відмова має бути безумовною та беззастережною. Спадкоємець не може висувати власні умови, за яких погоджується не приймати майно, або встановлювати обмеження для інших осіб. Також не можна відмовитися лише від частини спадщини, залишивши собі решту.

Якщо померлий залишив заповіт і один із зазначених у ньому спадкоємців відмовився від своєї частки, за загальним правилом вона переходить до інших спадкоємців за цим заповітом. Вони розподіляють її між собою порівну.

Наприклад, якщо майно заповіли кільком людям, а одна з них вирішила не приймати спадщину, її частка збільшить частки інших спадкоємців за заповітом. Проте цей порядок має винятки, зокрема коли заповідач заздалегідь призначив іншого спадкоємця на випадок відмови основного.

Разом із часткою майна до спадкоємців, які її отримали, може перейти й обов’язок виконати заповідальний відказ. Йдеться про передбачене заповітом зобов’язання, покладене на спадкоємця на користь іншої особи.

Водночас відмова від спадщини за заповітом сама собою не позбавляє людину права спадкувати за законом. Якщо інших спадкоємців за заповітом немає, спадкове майно розподіляють за правилами спадкування за законом.

Інший порядок діє, коли заповіту немає або майно успадковують за законом. Якщо один зі спадкоємців відмовляється від своєї частки, її за загальним правилом порівну розподіляють між іншими спадкоємцями тієї самої черги.

Якщо спадкоємців відповідної черги немає, право на спадкування переходить до наступної черги. Цивільний кодекс України передбачає загалом п’ять черг спадкоємців за законом.

Однак автоматичний розподіл частки між іншими спадкоємцями не застосовується, якщо людина відмовилася від спадщини на користь іншого спадкоємця. Окремий порядок також діє, коли заповідач підпризначив спадкоємця, який має отримати майно замість основного.

Якщо ж спадкоємців, які можуть прийняти майно, взагалі немає, спадщину за рішенням суду можуть визнати відумерлою. Тоді вона переходить у власність територіальної громади за місцезнаходженням нерухомості. Якщо нерухомого майна немає, враховують місцезнаходження основної частини рухомого майна.

Людина, яка подала відмову від спадщини, ще може змінити своє рішення. Закон дозволяє відкликати відмову, але лише в межах того самого шестимісячного строку, встановленого для прийняття спадщини.

🌟 Читайте «Експерт» у своєму смартфоні — додайте нас в Google Discover